Затверджено наказом Мiнiстерства освiти Украiни вiд "2" червня 1993 р.N 161 Мiнiстерством юстицiї України вiд "23" листопада 1993 р. N 173

П О Л О Ж Е Н Н Я ПРО ОРГАНIЗАЦIЮ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ У ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ

1. Загальнi положення

1.1. Навчальний процес у вищих навчальних закладах (надалi навчальний процес) - це система органiзацiйних i дидактичних заходiв,спрямованих на реалiзацiю змiсту освiти на певному освiтньому або квалiфiкацiйному рiвнi вiдповiдно до державних стандартiв освiти.

Навчальний процес базується на принципах науковостi, гуманiзму, демократизму, наступностi та безперервностi,незалежностi вiд втручання будь-яких полiтичних партiй, iнших громадських та релiгiйних органiзацiй. Мова навчання визначається Законом Украiни "Про мови".

Навчальний процес органiзується з урахуванням можливостей сучасних iнформацiйних технологiй навчання та органiзується на формування освiченої, гармонiйно розвиненої особистостi, здатної до постiйного оновлення наукових знань, професiйної мобiльностi та швидкої адаптацiї до змiн i розвитку в соцiально-культурнiй сферi, в галузях технiки, технологiй, системах управлiння та органiзацiї працi в умовах ринкової економiки.

1.2. Змiст освiти - це науково-обгрунтована система дидактично та методично оформленого навчального матерiалу для рiзних освiтнiх i квалiфiкацiйних рiвнiв. Змiст освiти визначається освiтньо-професiйною програмо пiдготовки, структурно-логiчною схемою пiдготовки, навчальними програмами дисциплiн, iншими нормативними актами органiв державного управлiння освiтою та вищого навчального закладу i вiдображається у вiдповiдних пiдручниках, навчальних посiбниках, методичних матерiалах, дидактичних засобах, а також при проведеннi навчальних занять та iнших видiв навчальноi дiяльностi.

Освiтньо-професiйна програма пiдготовки - це перелiк нормативних та вибiркових навчальних дисциплiн iз зазначенням обсягу годин, вiдведених для їх вивчення, форм пiдсумкового контролю. Структурно-логiчна схема пiдготовки - це наукове i методичне обгрунтування процесу реалiзацiї освiтньо-професiйної програми пiдготовки. Змiст освiти складається з нормативної та вибiркової частин. Нормативна частина змiсту освiти визначається вiдповiдним державним стандартом освiти. Вибiркова частинв змiсту освiти визначається вищим навчальним закладом.

1.3. Органiзацiя навчального процесу базується на багатоступеневiй системi вищоi освiти.

2. Нормативно-правова база органiзацiї навчального процесу:

2.1. Органiзацiя навчального процесу у вищих навчальних закладах базується на Законi Українсько РСР " Про освiту", державних стандартах освiти, iнших актах законодавства України з питань освiти.

Державний стандарт освiти - це сукупнiсть норм, якi визначають вимоги до освiтнього (квалiфiкацiйного) рiвня. Складовi державного стандарту освiти: - освiтня (квалiфiкацiйна) характеристика; - нормативна частина змiсту освiти; - тести.

Освiтня характеристика - це основнi вимоги до якостей i знань особи, яка здобула певний освiтнiй рiвень. Квалiфiкацiйна характеристика - це основнi вимоги до професiйних якостей, знань i умiнь фахiвця, якi необхiднi для успiшного виконання професiйних обов"язкiв. Тест - це система формалiзованих завдань, призначених для встановлення вiдповiдностi освiтнього (квалiфiкацiйного) рiвня особи до вимог освiтнiх (квалiфiкацiйних) характеристик.

2.2. Органiзацiя навчального процесу здiйснюється навчальними пiдроздiлами вищого навчального закладу (факультетами, кафедрами, вiддiленнями, предметними або цикловими комiсiями тощо). Основним нормативним документом, що визначає органiзацiю навчального процесу в конкретному напрямку освiтньої або квалiфiкацiйної пiдготовки, є навчальний план.

Навчальний план - це нормативний документ вищого навчального закладу, який складається на пiдставi освiтньо-професiйної програми та структурно-логiчно cхеми пiдготовки i визначає перелiк та обсяг нормативних i вибiркових навчальних дисциплiн, послiдовнiсть iх вивчення, конкретнi форми проведення навчальних занять та їх обсяг, графiк навчального процесу, форми та засоби проведення поточного i пiдсумкового контролю.

Навчальний план затверджується керiвником вищого навчального закладу. Для конкретизацiї планування навчального процесу на кожний навчальний рiк складається робочий навчальний план.

Нормативнi навчальнi дисциплiни встановлюються державним стандартом освiти. Дотримання їх назв та обсягiв є обов’язковим для навчального закладу. Вибiрковi навчальнi дисциплiни встановлюються вищим навчальним закладом. Вибiрковi навчальнi дисциплiни вводяться для задоволення освiтнiх i квалiфiкацiйних потреб особи, ефективного використання можливостей i традицiй конкретного навчального закладу, регiональних потреб тощо. Мiсце i значення навчальноi дисциплiни її загальний змiст та вимоги до знань i вмiнь визначаються навчальною програмою дисциплiни. Навчальна програма нормативної дисциплiни є складовою державного стандарту освiти. Навчальна програма вибiркової дисциплiни розробляється вищим навчальним закладом.

2.3. Для кожної навчальної дисциплiни, яка входить до освiтньо-професiйної програми пiдготовки, на пiдставi навчальноi програми дисциплiни та навчального плану вищим навчальним закладом складається робоча навчальна програма дисциплiни, яка є нормативним документом вищого навчального закладу.

Робоча навчальна програма дисциплiни мiстить виклад конкретного змiсту навчальної дисциплiни, послiдовнiсть, органiзацiйнi форми її вивчення та їх обсяг, визначає форми та засоби поточного i пiдсумкового контролю. Структурнi складовi робочоi навчальноi програми дисциплiни: - тематичний план; - засоби для проведення поточного та пiдсумкового контролю; - перелiк навчально-методичної лiтератури.

2.4. Навчання студента здiйснюється за iндивiдуальним навчальним планом. Iндивiдуальий навчальний план студента складається на пiдставi робочого навчального плану i включає всi нормативнi дисциплiни та частину вибiркових навчальних дисциплiн, вибраних студентом з обов’язковим урахуванням структурно-логiчної схеми пiдготовки. Iндивiдуальний навчальний план складається на кожний навчальний рiк i затверджується в порядку, встановленому вищим навчальним закладом. Вибiрковi навчальнi дисциплiни, введенi вищим навчальним закладом в освiтньо-професiйну програму пiдготовки i включенi до iндивiдуального навчального плану студента, є обов’язковими для вивчення.

2.5. Вищий навчальний заклад надає студентам можливiсть користування навчальними примiщеннями, бiблiотеками, навчальною, навчально-методичною i науковою лiтературою, обладнанням, устаткуванням та iншими засобами навчання на умовах, визначених правилами внутрiшнього розпорядку.

2.6. За вiдповiднiсть рiвня пiдготовки студента до вимог державних стандартiв освiти вiдповiдає керiвник навчального структурного пiдроздiлу (факультету, вiддiлення, кафедри, предметної або циклової комiсii тощо). За виконання iндивiдуального навчального плану вiдповiдає студент.

3. Форми органiзацii навчання

3.1. Навчальний процес у вищих навчальних закладах здiйснюється у таких формах: навчальнi заняття, виконання iндивiдуальних завдань, самостiйна робота студентiв, практична пiдготовка, контрольнi заходи.

3.2. Основнi види навчальних занять у вищих навчальних закладах: - лекцiя; - лабораторне, практичне, семiнарське, iндивiдуальне заняття; - консультацiя. Iншi види навчальних занять визначаються у порядку, встановленому вищим навчальним закладом.

3.3. Лекцiя

3.3.1. Лекцiя - основна форма проведення навчальних занять у вищому навчальному закладi, призначених для засвоення теоретичного матерiалу. Як правило, лекцiя є елементом курсу лекцiй, який складає основний теоретичний матерiал окремої або кiлькох тем навчальної дисциплiни. Тематика курсу лекцiй визначається робочою навчальною програмою. Можливе читання окремих лекцiй з проблем, якi стосуються данї навчальної дисциплiни, але не охопленi навчальною програмою. Такi лекцii проводяться провiдними вченими або спецiалiстами для студентiв та працiвникiв вищих навчальних закладiв в окремо вiдведений час.

Лекцii проводяться лекторами - професорами i доцентами (викладачами) вищого навчального закладу, а також провiдними науковцями або спецiалiстами, запрошеними для читання лекцiй. Лекцiї проводяться у вiдповiдно обладнаних примiщеннях - аудиторiях для однiєї або бiльше академiчних груп студентiв.

3.3.2. Лектор, якому доручено читати курс лекцiй, зобов’язаний перед початком вiдповiдного семестру подати на кафедру (предметну або циклову комiсiю) складений ним конспект лекцiй (авторський пiдручник, навчальний посiбник), контрольнi завдання для проведення пiдсумкового контролю, передбаченого навчальним планом i програмою для даної навчальної дисциплiни.

Лектор, який вперше претендує на читання курсу лекцiй, може бути зобов’язаний завiдувачем кафедри (головою предметної або циклової комiсiї) до проведення пробних лекцiй за участю викладачiв та наукових спiвробiтникiв кафедри. Лектор зобов’язаний дотримуватися навчальної програми щодо тем лекцiйних занять, але не обмежується в питаннях трактування навчального матерiалу, формах i засобах доведення його до студентiв.

3.4. Лабораторне заняття

3.4.1. Лабораторне заняття - форма навчального заняття, при якому студент пiд керiвництвом викладача особисто проводить натурнi або iмiтацiйнi експерименти чи дослiди з метою практичного пiдтвердження окремих теоретичних положень даної навчальної дисциплiни, набуває практичних навичок роботи з лабораторним устаткуванням, обладнанням, обчислювальною технiкою, вимiрювальною апаратурою, методикою експериментальних дослiджень у конкретнiй предметнiй галузi.

Лабораторнi заняття проводиться у спецiально обладнаних навчальних лабораторiях з використанням устаткування, пристосованого до умов навчального процесу (лабораторнi макети, установки тощо). В окремих випадках лабораторнi заняття можуть проводитися в умовах реального професiйного середовища (наприклад, у школi, на виробництвi, в наукових лабораторiях).

Лабораторне заняття проводиться з студентами, кiлькiсть яких не перевищує половини академiчної групи. Перелiк тем лабораторних занять визначається робочою навчальною програмою дисциплiни. Замiна лабораторних занять iншими видами навчальних занять, як правило, не дозволяється.

3.4.2. Лабораторне заняття включає проведення поточного контролю пiдготовленостi cтудентiв до виконання конкретної лабораторної роботи, виконання завдань теми заняття оформлення iндивiдуального звiту з виконаної роботи та його захист перед викладачем. Виконання лабораторної роботи оцiнюється викладачем. Пiдсумкова оцiнка виставляється в журналi облiку виконання лабораторних робiт. Пiдсумковi оцiнки, отриманi студентом за виконання лабораторних робiт, враховуються при виставленнi семестровоi пiдсумковоi оцiнки з даної навчальної дисциплiни.

3.5. Практичне заняття

3.5.1. Практичне заняття - форма навчального заняття, при якiй викладач органiзує детальний розгляд студентами окремих теоретичних положень навчальної дисциплiни та формує вмiння i навички їх практичного застосування шляхом iндивiдуального виконання студентом вiдповiдно сформульованих завдань. Практичнi заняття проводяться в аудиторiях або в навчальних лабораторiях, оснащених необхiдними технiчними засобами навчання, обчислювальною технiкою.

Практичне заняття проводиться з студентами, кiлькiсть яких не перевищує половини академiчної групи. Перелiк тем практичних занять визначається робочою навчальною програмою дисциплiни. Проведення практичного заняття грунтується на попередньо пiдготовленому методичному матерiалi, тестах для виявлення ступеня оволодiння студентами необхiдними теоретичними положеннями, наборi завдань рiзної складностi для розв’язування їх студентами на заняттi. Вказанi методичнi засоби готуються викладачем, якому доручено проведення практичних занять, за погодженням з лектором даної навчальної дисциплiни.

3.5.2. Практичне заняття включає проведення попереднього контролю знань, умiнь i навичок студентiв, постановку загальної проблеми викладачем та її обговорення за участю студентiв, розв’язування завдань з їх обговоренням, розв’язування контрольних завдань, їх перевiрку, оцiнювання. Оцiнки, отриманi студентом за окремi практичнi заняття враховуються при виставленнi пiдсумкової оцiнки з даної навчальної дисциплiни.

3.6. Семiнарське заняття

3.6.1. Семiнарське заняття - форма навчального заняття, при якiй викладач органiзує дискусiю навколо попередньо визначених тем, до котрих студенти готують тези виступiв на пiдставi iндивiдуально виконаних завдань (рефератiв). Cемiнарськi заняття проводяться в аудиторiях або в навчальних кабiнетах з однiєю академiчною групою. Перелiк тем семiнарських занять визначається робочою навчальною програмою дисциплiни.

3.6.2. На кожному семiнарському заняттi викладач оцiнює пiдготовленi студентами реферати, їх виступи i активнiсть у дискусiї, умiння формулювати i вiдстоювати свою позицiю тощо. Пiдсумковi оцiнки за кожне семiнарське заняття вносяться у вiдповiдний журнал. Отриманi студентом оцiнки за окремi семiнарськi заняття враховуються при виставленнi пiдсумкової оцiнки з даноi навчальної дисциплiни.

3.7. Iндивiдуальне заняття

3.7.1. Iндивiдуальне навчальне заняття проводиться з окремими студентами з метою пiдвищення рiвня їх пiдготовки та розкриття iндивiдуальних творчих здiбностей. Iндивiдуальнi навчальнi заняття органiзуються за окремим графiком з урахуванням iндивiдуального навчального плану студента i можуть охоплювати частину або повний обсяг занять з однiєї або декiлькох навчальних дисциплiн, а в окремих випадках - повний обсяг навчальних занять для конкретного освiтнього або квалiфiкацiйного рiвня. Види iндивiдуальних занять, їх обсяг, форми та методи проведення, форми та методи поточного i пiдсумкового контролю (крiм державної атестацiї) визначаються iндивiдуальним навчальним планом студента.

3.8. Консультацiя

3.8.1. Консультацiя - форма навчального заняття, при якiй студент отримує вiдповiдi для викладача на конкретнi запитання або пояснення певних теоретичних положень чи аспектiв iх практичного застосування.

3.8.2. Консультацiя може бути iндивiдуальною або проводитися для групи студентiв, залежно вiд того, чи викладач консультує студентiв з питань, пов’язаних iз виконанням iндивiдуальних завдань, чи з теоретичних питань навчальноi дисциплiни. Обсяг часу, вiдведений викладачу для проведення консультацiй з конкретноi дисциплiни, визначається навчальним планом.

3.9. Iндивiдуальнi завдання

3.9.1. Iндивiдуальнi завдання з окремих дисциплiн (реферати, розрахунковi, графiчнi, курсовi, дипломнi проекти або роботи тощо) видаються студентам в термiни, передбаченi вищим навчальним закладом. Iндивiдуальнi завдання виконуються студентом самостiйно при консультуваннi викладачем. Допускаються випадки виконання комплексної тематики кiлькома студентами.

3.9.2. Курсовi проекти (роботи) виконуються з метою закрiплення, поглиблення i узагальнення знань, одержаних студентами за час навчання та їх застосування до комплексного вирiшення конкретного фазового завдання. Тематика курсових проектiв (робiт) повинна вiдповiдати завданням навчальної дисциплiни i тiсно пов'язуватися з практичними потребами конкретного фаху.

Порядок затвердження тематики курсових проектiв (робiт) їх виконання визначається вищим навчальним закладом. Керiвництво курсовим проектом (роботою) здiйснюється, як правило, найбiльш квалiфiкованими викладачами. Захист курсового проекту (роботи) проводиться перед комiсiєю у складi двох-трьох викладачiв кафедри (предметнi або цикловi комiсii) за участю керiвника курсового проекту (роботи). Результати захисту курсового проекту (роботи) оцiнюються за чотирибальною шкалою ("вiдмiнно","добре", "задовiльно", "незадовiльно"). Курсовi проекти (роботи) зберiгаються на кафедрi (предметнiй або цикловiй комiсii) протягом одного року, потiм списуються в установленому порядку.

3.9.3. Дипломнi (квалiфiкацiйнi) проекти (роботи) виконуються на завершальному етапi навчання студентiв у вищому навчальному закладi i передбачають: - систематизацiю, закрiплення, розширення теоретичних i практичних знань зi спецiальностi та застосування їх при вирiшеннi конкретних наукових,технiчних, економiчних, виробничих та iнших завдань; - розвиток навичок самостiйноi роботи i оволодiння методикою дослiдження та експерименту, пов’язаних з темою проекту (роботи). Студенту надається право обрати тему дипломного проекту (роботи), визначену випускаючими кафедрами (предметними або цикловими комiсiями),або запропонувати свою з обгрунтуванням доцiльностi її розробки. Керiвниками дипломних проектiв (робiт) призначаються професори i доценти (викладачi) вищого навчального закладу, висококвалiфiкованi спецiалiсти виробництва. Порядок захисту дипломних проектiв (робiт) здiйснюється вiдповiдно до пункту 3.12.3.3. даного Положення. Дипломнi проекти (роботи) зберiгаються в бiблiотецi вищого навчального закладу протягом п’яти рокiв, потiм списуються в установленому порядку.

3.10. Самостiйна робота студента

3.10.1. Самостiйна робота студента є основним засобом оволодiння навчальним матерiалом у час, вiльний вiд обов’язкових навчальних занять.

3.10.2. Навчальний час, вiдведений для самостiйної роботи студента, регламентується робочим навчальним планом i повинен становити не менше 1/3 та не бiльше 2/3 загального обсягу навчального часу студента, вiдведеного для вивчення конкретної дисциплiни.

3.10.3. Змiст самостiйної роботи студента над конкретною дисциплiною визначається навчальною програмою дисциплiни, методичними матерiалами, завданнями та вказiвками викладача.

3.10.4. Самостiйна робота студента забезпечується системою навчально-методичних засобiв, передбачених для вивчення конкретної навчальної дисциплiни: пiдручник, навчальнi та методичнi посiбники, конспекти лекцiй викладачiв, практикум тощо. Методичнi матерiали для самостiйної роботи студентiв повиннi передбачати можливiсть проведення самоконтролю з боку студента. Для самостiйної роботи студенту також рекомендується вiдповiдна наукова та фахова монографiчна i перiодична лiтература.

3.10.5. Самостiйна робота студента над засвоєнням навчального матерiалу з конкретноi дисциплiни може виконуватися у бiблiотецi вищого навчального закладу, навчальних кабiнетах, комп’ютерних класах (лабораторiях),а також в домашнiх умовах. У необхiдних випадках ця робота проводиться вiдповiдно до зазделегiдь складеного графiка,що гарантує можливiсть iндивiдуального доступу студента до потрiбних дидактичних засобiв. Графiк доводиться до вiдома студентiв на початку поточного семестру.

3.10.6. При органiзацiї самостiйної роботи студентiв з використанням складного обладнання чи устаткування, складних систем доступу до iнформацiї (наприклад, комп’ютерних баз даних, систем автоматизованого проектування тощо) передбачається можливiсть отримання необхiдної консультацiї або допомоги з боку фахiвця.

3.10.7. Навчальний матерiал навчальної дисциплiни, передбачений робочим навчальним планом для засвоєння студентом в процесi самостiйної роботи виноситься на пiдсумковий контроль поряд з навчальним матерiалом, який опрацьовувався при проведенi навчальних занять.

3.11. Практична пiдготовка студентiв

3.11.1. Практична пiдготовка студентiв вищих навчальних закладiв є обов'язковим компонентом освiтньо-професiйноi програми для здобуття квалiфiкацiйного рiвня i має на метi набуття студентом професiйних навичок та вмiнь. Практична пiдготовка студентiв здiйснюється на передових сучасних пiдприємствах i органiзацiях рiзних галузей господарства, науки, освiти, охорони здоров’я, культури, торгiвлi i державного управлiння.

3.11.2. Практична пiдготовка проводиться в умовах професiйної дiяльностi пiд органiзацiйно-методичним керiвництвом викладача вищого навчального закладу та спецiалiста з даного фаху. Програма практичної пiдготовки та термiни її проведення визначаються навчальним планом. Органiзацiя практичної пiдготовки регламентується Положенням про проведення практики студентiв вищих навчальних закладiв України, затвердженим наказом Мiнiстерства освiти України вiд 3 квiтня 1993 року N 93.

3.12. Контрольнi заходи

3.12.1. Контрольнi заходи включають поточний та пiдсумковий контроль. Поточний контроль здiйснюється пiд час проведення практичних, лабораторних та семiнарських занять i має на метi перевiрку рiвня пiдготовленостi студента до виконання конкретної роботи. Форма проведення поточного контролю пiд час навчальних занять i система оцiнювання рiвня знань визначається вiдповiдною кафед- рою (предметною або цикловою комiсiєю). Пiдсумковий контроль проводиться з метою оцiнки результатiв навчання на певному освiтньому (квалiфiкацiйному) рiвнi або на окремих його завершальних етапах. Пiдсумковий контроль включає семестровий контроль та державну атестацiю студента. Вищий навчальний заклад може використовувати модульну та iншi форми пiдсумкового контролю пiсля закiнчення логiчно завершеної частини лекцiйних та практичних занять з певної дисциплiни i їх результати враховувати при виставленнi пiдсумковоi оцiнки.

3.12.2. Семестровий контроль

3.12.2.1. Семестровий контроль проводиться у формах семестрового екзамену, диференцiйованого залiку або залiку з конкретної навчальної дисциплiни в обсязi навчального матерiалу, визначеного навчальною програмою,i в термiни, встановленi навчальним планом. Семестровий диференцiйований залiк - форма пiдсумкового контролю, що полягає в оцiнцi засвоєння студентом навчального матерiалу з певної дисциплiни виключно на пiдставi результатiв виконаних iндивiдуальних завдань (розрахункових, графiчних тощо).

Семестровий диференцiйований залiк планується при вiдсутностi модульного контролю та екзамену i не передбачає обов’язкову присутнiсть студентiв. Семестровий залiк - це форма пiдсумкового контролю, що полягає в оцiнцi засвоєння студентом навчального матерiалу виключно на пiдставi результатiв виконання ним певних видiв робiт на практичних, семiнарських або лабораторних заняттях.Семестровий залiк планується при вiдсутностi модульного контролю та екзамену i не передбачає обов’язкову присутнiсть студентiв. Студент вважається допущеним до семестрового контролю з конкретної навчальної дисциплiни (семестрового екзамену, диференцiйованого залiку або залiку), якщо вiн виконав усi види робiт, передбаченi навчальним планом на семестр з цiєї навчальноi дисциплiни.

3.12.2.2. Екзамени складаються студентами в перiод екзаменацiйних сесiй, передбачених навчальним планом. Вищий навчальний заклад може встановлювати студентам iдивiдуальнi термiни складання залiкiв та екзаменiв. При використаннi модульного контролю екзамени можуть не проводитись. Екзамени проводяться згiдно з розкладом, який доводиться до вiдому викладачiв i студентiв не пiзнiше, як за мiсяць до початку сесii. Порядок i методика проведення залiкiв та екзаменiв визначається вищим навчальним закладом.

3.12.2.3. Результати складання екзаменiв i диференцiйованих залiкiв оцiнюються за чотирибальною шкалою ("вiдмiнно", "добре", "задовiльно", "незадовiльно"), а залiкiв - за двобальною шкалою ("зараховано", "незараховано") i вносяться в екзаменацiйну вiдомiсть, залiкову книжку, навчальну картку студента.

Студенти, якi одержали пiд час сесiї бiльше двох незадовiльних оцiнок, вiдраховуються з вищого навчального закладу. Студентам, якi одержали пiд час сесiї не бiльше двох незадовiльних оцiнок, дозволяеться лiквiдувати академзаборгованiсть до початку наступного семестру. Повторне складання екзаменiв допускається не бiльше двох разiв з кожноi дисциплiни: один раз викладачу, другий - комiсii, яка створюється деканом факультету (завiдувачем вiддiлення). Студенти, якi не з’явились на екзамени без поважних причин вважаються такими, що одержали незадовiльну оцiнку.

3.12.3. Державна атестацiя студента

3.12.3.1. Державна атестацiя студента здiйснюється державною екзаменацiйною (квалiфiкацiйною) комiсiею (далi - державна комiсiя) пiсля завершення навчання на певному освiтньому (квалiфiкацiйному) рiвнi або його етапi з метою встановлення фактичної вiдповiдностi рiвня освiтньої (квалiфiкацiйної) пiдготовки вимогам освiтньої (квалiфiкацiйної) характеристики.

Присвоєння квалiфiкацiї молодшого спецiалiста здiйснює державна квалiфiкацiйна комiсiя, iнших квалiфiкацiй - державна екзаменацiйна комiсiя.

Державна комiсiя створюється як едина для денної (стацiонарної), вечiрньої, заочної (дистанцiйної) форм навчання та екстернату з кожноi спецiальностi. При наявностi великоi кiлькостi випускникiв створюється декiлька комiсiй з однiеї i тiеї ж спецiальностi. При малiй кiлькостi випускникiв може бути органiзована об’єднана комiсiя для спорiднених спецiальностей.

Державна комiсiя перевiряє науково-теоретичну та практичну пiдготовку випускнакiв, вирiшуе питання про присвоєння їм вiдповiдного освiтнього рiвня (квалiфiкацiї), видання державного документа про освiту (квалiфiкацiю), опрацьовує пропозицiї щодо полiпшення якостi освiтньо-професiйної пiдготовки спецiалiстiв у вищому навчальному закладi.

3.12.3.2. Державна комiсiя органiзовується щорiчно i дiє протягом календарного року. До складу комiсiї входять голова i члени комiсiї. Голова комiсiї призначаеться мiнiстерствами, вiдомствами, яким пiдпорядкований вищий навчальний заклад, на пропозицiю ректора (директора) вищого навчального закладу з числа провiдних спецiалiстiв виробництва або вчених.

До складу державної комiсiї входять ректор (директор) вищого навчального закладу або проректор (заступник директора) з навчальної чи наукової роботи, декан факультету або його заступник (завiдувач вiддiлення або його заступник), завiдувачi кафедр, професори, доценти (викладачi) профілюючих кафедр ( вiддiлень), провiднi спецiалiсти виробництва та працiвники науково-дослiдних iнститутiв. До участi в роботi державної комiсiї як екзаменатори можуть залучатися професори i доценти (викладачI) вiдповiдних кафедр ( предметних або циклових комiсiй), якщо в складi комiсiї немає представникiв цих кафедр (предметних або циклових комiсiй). У цьому випадку вони користуються правами членiв комiсii.

Персональний склад членiв державноi комiсiї i екзаменаторiв затверджується ректором (директором) вищого навчального закладу не пiзнiше, нiж за мiсяць до початку роботи державної комiсiї. Робота державних комiсiй проводиться у термiни, передбаченi навчальними планами вищого навчального закладу. Графiк роботи комiсiї затверджується ректором (директором) вищого навчального закладу. Розклад роботи державної комiсi, узгоджений з головою комiсiї, затверджується проректором (заступником директора) з навчальної роботи на пiдставi подання декана факультету (завiдувача вiддiлення) i доводиться до загального вiдома не пiзнiше, як за мiсяць до початку складання державних екзаменiв або захисту дипломних проектiв (робiт).

3.12.3.3. У державних комiсiях студенти, якi закiнчують навчальний заклад, складають державнi екзамени та захищають квалiфiкацiйнi (дипломнi) проекти (роботи). До складання державних екзаменiв та до захисту дипломних проектiв (робiт) допускаються студенти, якi виконали всi вимоги навчального плану. Списки студентiв, допущених до складання державних екзаменiв (робiт), подаються в державну комiсiю деканом факультету (завiдувачем вiддiлення).

Державнiй комiсiї перед початком державних екзаменiв або захисту дипломних проектiв (робiт) деканом факультету (завiдуючим вiддiлення) подаються такi документи: -зведена вiдомiсть про виконання студентами навчального плану i про отриманi ними оцiнки з теоретичних дисциплiн, курсових проектiв i робiт, практик, з державних екзаменiв (тiльки перед захистом дипломних проектiв або робiт).

ПРИМIТКА: При наявностi декiлькох екзаменацiйних оцiнок з однiєї дисциплiни, в зведену вiдомiсть про виконання навчального плану заноситься середня зважена оцiнка з округленням до її цiлого значення. - вiдгук керiвника про дипломний проект (роботу); - рецензiя на дипломний проект (роботу) спецiалiста вiдповiдної квалiфiкацiї.

Склад рецензентiв затверджується деканом факультету (завiдувачем вiддiлення) за поданням завiдувача вiдповiдної кафедри (предметної або циклової комiсiї). \

ПРИМIТКА; Державнiй комiсiї можуть бути поданi також iншi матерiали, що характерiзують наукову i практичну цiннiсть виконаного проекту (роботи) - друкованi статтi за темою проекту (роботи), документи, якi вказують на практичне застосування проекту (роботи), макети, зразки матерiалiв, виробiв тощо.

3.12.3.4. Складання державних екзаменiв або захист дипломних проектiв (робiт) проводиться на вiдкритому засiданнi державної комiсiї за участю не менше половини її складу при обов’язковiй присутностi голови комiсiї. Захист дипломних проектiв (робiт) може проводитися як у вищому навчальному закладi, так i на пiдприємствах, в закладах та органiзацiях, для яких тематика проектiв (робiт), що захищаються, становить науково-теоретичний або практичний iнтерес.

Державний екзамен проводиться як комплексна перевiрка знань студентiв з дисциплiн, передбачених навчальним планом. Державнi екзамени проводяться за бiлетами, складеними у повнiй вiдповiдностi до навчальних програм за методикою, визначеною вищим навчальним закладом. Тривалiсть державних екзаменiв не повинна перевищувати 6 академiчних годин на день.

3.12.3.5. Результати захисту дипломного проекту (роботи) та складання державних екзаменiв визначаються оцiнками "вiдмiнно", "добре", "задовiльно" i "незадовiльно". Результати захисту дипломних проектiв (робIт), а також складання державних екзаменiв, оголошуються у цей же день пiсля оформлення протоколiв засiдання державної комiсiї.

Студенту, який захистив дипломний проект (роботу), склав державнi екзамени вiдповiдно до вимог освiтньо-професiйноi програми пiдготовки, рiшенням державної комiсiї присвоюється вiдповiдно освiтнiй рiвень (квалiфiкацiя), видається державний документ про освiту (квалiфiкацiю).

Студенту, який отримав пiдсумковi оцiнки "вiдмiнно" не менше як з 75 вiдсоткiв усiх навчальних дисциплiн та iндивiдуальних завдань, передбачених навчальним планом, а з iнших навчальних дисциплiн та iндивiдуальних завдань - оцiнки "добре", склав державнi екзамени з оцiнками "вiдмiнно", захистив дипломний проект (роботу) з оцiнкою "вiдмiнно", а також виявив себе в науковiй (творчiй) роботi, що пiдтверджується рекомендацiєю кафедри (предметної або циклової комiсii), видається документ про освiту (квалiфiкацiю) з вIдзнакою.

Рiшення державної комiсiї про оцiнку знань, виявлених при складаннi державного екзамену, захистi дипломного проекту (роботи), а також про присвоєння студенту-випускнику вiдповiдного освiтнього рiвня (квалiфiкацiї) та видання йому державного документа про освiту (квалiфiкацiю) приймається державною комiсiєю на закритому засiданi вiдкритим голосуванням звичайною бiльшiстю голосiв членiв комiсiї, котрi брали участь в засiданнi. При однаковiй кiлькостi голосiв голос голови є вирiшальним.

Студент, який при складаннi державного екзамену або при захистi дипломного проекту (роботи) отримав незадовiльну оцiнку вiдраховується з вищого навчального закладу i йому видається академiчна довiдка. У випадках, коли захист дипломного проекту (роботи) визнається незадовiльним, державна комiсiя встановлює, чи може студент подати на повторний захист той самий проект (роботу) з доопрацюванням, чи вiн зобов’язаний опрацювати нову тему, визначену вiдповiдною кафедрою (предметною або цикловою комiсiєю).

Студент, який не склав державного екзамену або не захистив дипломний проект (роботу), допускаеться до повторного складання державних екзаменiв чи захисту дипломного проекту (роботи) протягом трьох рокiв пiсля закiнчення вищого навчального закладу.

ПРИМIТКА: Перелiк дисциплiн, що виносяться на державнi екзамени, для осiб, котрi не склали цi екзамени, визначається навчальним планом, який дiяв в рiк закiнчення студентом теоретичного курсу.

Студентам, якi не склали державнi екзамени або не захистили дипломний проект (роботу) з поважної причини (документально пiдтвердженої), ректором вищого навчального закладу може бути продовжений строк навчання до наступного термiну роботи державної комiсiї iз складанням державних екзаменiв чи захисту дипломних проектiв (робiт) вiдповiдно, але не бiльше, нiж на один рiк.

3.12.3.6. Всi засiдання державної комiсiї протоколюються. У протоколи вносяться оцiнки, одержанi на державних екзаменах або при захистi дипломного проекту (роботи), записуються питання, що ставились, особливi думки членiв комiсiї, вказується здобутий освiтнiй рiвень (квалiфiкацiя), а також, який державний документ про освiту (квалiфiкацiю) (з вiдзнакою чи без вiдзнаки) видається студенту-випускнику, що закiнчив вищий навчальний заклад.

Протоколи пiдписують голова та члени державної комiсiї, якi брали участь у засiданнi. Книга протоколiв зберiгається у вищому навчальному закладi. Пiсля закiнчення роботи державної комiсiї голова комiсiї складає звiт i подає його ректору (директору) вищого навчального закладу. У звiтi голови державної комiсiї вiдбивається аналiз рiвня пiдготовки випускникiв i якостi виконання дипломних проектiв (робiт); вiдповiднiсть тематики дипломних проектiв (робiт) cучасним вимогам, характеристика знань студентiв, виявлених на державних екзаменах, недолiки в пiдготовцi з окремих дисциплiн, даються рекомендацiї щодо полiпшення навчального процесу. Звiт голови державної комiсiї обговорюється на засiданнi Вченої (педагогiчної) ради вищого навчального закладу, факультету (вiддiлення).

4. Навчальний час студента

4.1. Навчальний час студента визначається кiлькiстю облiкових одиниць часу, вiдведених для здiйснення програми пiдготовки на даному освiтньому або квалiфiкацiйному рiвнi.

Облiковими одиницями навчального часу студента є академiчна година, навчальний день, тиждень, семестр, курс, рiк.

Академiчна година - це мiнiмальна облiкова одиниця навчального часу. Тривалiсть академiчноi години становить, як правило, 45 хвилин. Двi академiчнi години утворюють пару академiчних годин (надалi "пара").

Навчальний день - це складова частина навчального часу студента, тривалiстю не бiльше 9 академiчних годин.

Навчальний тиждень - це складова частина навчального часу студента, тривалiстю не бiльше 54 академiчних годин ( 1 кредит).

Навчальний семестр - це складова частина навчального часу студента, що закiнчується пiдсумковим семестровим контролем.Тривалiсть семестру визначається навчальним планом.

ПРИМIТКА: Облiк навчального часу може здiйснюватись у кредитах (credit). Кредит - це три академiчнi години навчальних занять та самостiйної роботи у навчальному тижнi протягом навчального семестру.Час, вiдведений для проведення пiдсумкового контролю, не входить у кредит.

Навчальний курс - це завершений перiод навчання студента протягом навчального року.Тривалiсть перебування студента на навчальному курсi включає час навчальних семестрiв, пiдсумкового контролю та канiкул. Сумарна тривалiсть канiкул протягом навчального курсу, крiм останнього, становить не менше 8 тижнiв. Початок i закiнчення навчання студента на конкретному курсi оформляється вiдповiдними (перевiдними) наказами.

Навчальний рiк триває 12 мiсяцiв. Розпочинається, як правило,1 вересня i для студентiв складається з навчальних днiв, днiв проведення пiдсумкового контролю, екзаменацiйних сесiй, вихiдних, cвяткових i канiкулярних днiв.

4.2. Навчальнi днi та їх тривалiсть визначаються рiчним графiком навчального процесу. Вказаний графiк складається на навчальний рiк з урахуванням перенесень робочих та вихiдних днiв, погоджується i затверджується в порядку i в термiни, встановленi вищим навчальним закладом.

Навчальнi заняття у вищому навчальному закладi тривають двi академiчнi години з перервами мiж ними i проводяться за розкладом. Розклад має забезпечити виконання навчального плану в повному обсязi щодо навчальних занять.

4.3. Допускаеться у порядку, встановленому вищим навчальним закладом, вiльне вiдвiдування студентами лекцiйних занять (для студентiв третього та наступних курсiв). Вiдвiдування iнших видiв навчальних занять (крiм консультацiй) є обов’язковим для студентiв. Забороняться вiдволiкати студентiв вiд участi в навчальних заняттях та контрольних заходах, встановлених розкладом, крiм випадкiв, передбачених чинним законодавством.

5. Робочий час викладача

5.1. Робочий час викладача визначається обсягом його навчальних, методичних, наукових i органiзацiйних обов’язкiв у поточному навчальному роцi, вiдображених в iндивiдуальному робочому планi. Тривалiсть робочого часу викладача з повним обсягом обов’язкiв становить не бiльше 1548 годин на навчальний рiк при середньотижневiй тривалостi 36 годин.

5.2. Обсяг навчальних занять, доручених для проведення конкретному викладачевi виражених в облiкових (акдемiчних) годинах, визначає навчальне навантаження викладача. Види навчальних занять, що входять в обов'язковий обсяг навчального навантаження викладача вiдповiдно до його посади встановлюються кафедрою (предметною або цикловою комiсiєю).

5.3. У вищих навчальних закладах 3 i 4 рiвня акредитацiї мiнiмальний та максимальний обов’язковий об’еєм навчального навантаження викладача в межах його робочого часу встановлює вищий нвчальний заклад з урахуванням виконаних ним iнших обов’язкiв (методичних, наукових, органiзацiйних) i у порядку, передбаченому його статутом та колективним доовором. У вищих навчальних закладах 1 i 2 рiвня акредитацiї обсяг навчального навантаження викладача визначається згiдно з чинним законодавством.

5.4. У випадках виробничої необхiдностi у вищих навчальних закладах 3 i 4 рiвня акредитацiї викладач може бути залучений до проведення навчальних занять понад обов’язковий обсяг навчального навантаження, визначений iндивiдуальним робочим планом в межах свого робочого часу. Додаткова кiлькiсть облiкових годин встановлюється вищим навчальним закладом i не може перевищувати 0,25 мiнiмального обов’язкового обсягу навчального навантаження. Змiни в обов’язковому навчальному навантаженi викладача вносяться в його iндивiдуальний робочий план.

5.5. Графiк робочого часу викладача визначається розкладом аудиторних навчальних занять i консультацiй, розкладом або графiком контрольних заходiв та iншими видами робiт, передбаченими iндивiдуальним робочим планом викладача. Час виконання робiт на передбачених розкладом або графiком контрольних заходiв, визначається у порядку, встановленому вищим навчальним закладом, з урахуванням особливостей спецiальностi та форм навчання. Викладач зобов’язаний дотримуватися встановленого йому графiка робочого часу. Забороняється вiдволiкати викладачiв вiд проведення навчальних занять та контрольних заходiв, передбачених розкладом.

6. Форми навчання

6.1. Навчання у вищих навчальних закладах здiйснюється за такими формами: - денна (стацiонврна); - вечiрня; - заочна (дистанцiйна); - екстернат. Можливе поєднання рiзних форм навчання

6.2. Денна ( стацiонарна) форма навчання є основною формою здобуття певного рiвня освiти або квалiфiкацiє з вiдривом вiд виробництва. Органiзацiя навчального процесу на деннiй (стацiонарнiй) формi навчання здiйснюється вищим навчальним закладом згiдно з державними стандартами освiти i даним положенням.

6.3. Вечiрня i заочна (дистанцiйна) форми навчання є формами здобуття певного рiвня освiти або квалiфiкацiї без вiдриву вiд виробництва. Органiзацiя навчаьного процесу на вечiрнiй i заочнiй (дистанцiйнiй) формах навчання здiйснюється вищим навчальним закладом згiдно з державними стандартами освiти i даним Положенням з урахуванням передбачених чинним законодавстаом пiльг для осiб, якi поєднують роботу з навчанням.

6.4. Екстернат е особливою формою навчання осiб, якi мають вiдповiдний освiтнiй (квалiфiкацiйний) рiвень, для здобуття ними певного рiвня освiти або квалiфiкацiї i шляхом самостiйного вивчення навчальних дисциплiн i складання у вищому навчальному закладi залiкiв, екзаменiв та iнших форм пiдсумкового контролю, передбачених навчальним планом.

6.4.1. Перелiк напрямкiв пiдготовки (спецiальностей) i вищих навчальних закладiв, де органiзується екстернат, вивчаеться Мiнiстерством освiти за поданням вищих навчальних закладiв або мiнiстерств i вiдомств, якi мають у своєму пiдпорядкуваннi вищi навчальнi заклади.

6.4.2. Органiзацiя навчального процесу в екстернатi здiйснюється вищим навчальним закладом згiдно з державнимм стандартами освiти i даного Положення у термiни, пердбаченi графiком навчального процесу для денної (стацiонарної), вечiрньої i заочної (дистанцiйної) форм навчання.

6.4.3. Особи, якi виявили бажання навчатись в екстернатi подають заяву та документ про освiту (квалiфiкацiю) до вiдповiдного вищого навчального закладу. Зарахованим до екстернату видається залiкова книжка.

6.4.4. Особи iз числа екстернiв, якi успiшно склали усi передбаченi навчальним планом залiки, екзамени та iншi форми пiдсумкового контролю, допускаються до складання державних екзаменiв i захисту дипломного проекту (роботи).

7. Науково-методичне забезпечення навчального процесу

7.1. Науково-методичне забезпечення включає: - державнi стандарти освiти; - навчальнi плани; - навчальнi програми з усiх нормативних i вибiркових навчаль- них дисциплiн; - програми навчальної, виробничої й iнших видiв практик; - пiдручники i навчальнi посiбники; - iнструктивно-методичнi матерiали до семiнарських, практичних i лабораторних занять; - iндивiдуальнi семестровi завдання для самостiйноi роботи студентiв з навчальних дисциплiн; - контрольнi завдання до семiнарських, практичних i лабораторних занять; - контрольнi роботи з навчальних дисциплiн для перевiрки рiвня засвоєння студентами навчального матерiалу; - методичнi матерiали для студентiв з питань самостiйного опрацювання фахової лiтератури, написання курсових робiт i дипломних проектiв (робiт).

Iншi характеристики навчального процесу визначає викладач, кафедра (предметна або циклова комiсiя), вищий навчальний заклад.

Наказом Мiнiстерства освiти України вiд 02.06.1993 р. № 161 вiдмiнено такi накази колишнього СРСР: - вiд 11.06.1973 р. № 513 "Про затвердження Положення про курсовi екзамени та залiки у вузах СРСР". - вiд 14.03.1974 р. № 245 "Про затвердження Положення про державнi екзаменацiйнi комiсiї та iнструкцiї по пiдготовцi ДП (робiт) у вузах СРСР". - вiд 17.07.1987 р. № 510 "Про затвердження Типового положення про порядок планування навчального навантаження професорсько-викладацького складу". - вiд 18.03.1991 р. № 138 "Про вiдмiну фiксованих норм навчального навантаження i обмеження роботи за сумiсництвом штатним викладачам вузiв".

Hosted by uCoz